не забудь

Маша Соколова
Слова-воробьи улетели прочь.
Не поймала и не пойму.
Сквозняк. Гудит. Октябрь. Ночь.
Отвечаю на тишину.

Там говорят, здесь живут с душком
Лицемеры да флюгера.
Там - ясность и монохром,
И счищена кожура.

За скрепой скреп, за дыбами дыб,
За масштабами величин,
За вехой вех и за глыбой глыб,
Не забудь позывной ‘Сын’.

Шагнув вразрез, шагнув насквозь,
Грузя за гужом гуж,
Шагнув через, шагнув врозь,
Не забудь позывной ‘Муж’.

От новых близких чужих сердец
Не забудь возвратить суть.
Не забудь! Не забудь позывной ‘Отец’.
Не забудь.