Твої обійми – це антитеза вічності.
Я знову казатиму нісенітниці,
Я буду боятися тебе втратити,
Ти посмійся з дурних моїх страхів.
Ти ж то знаєш: все буде правильно.
По волоссю мене погладь,
Ти цілуй мене, обіймай мене,
Ти не знай швидкоплинний час.
Так буває лише в казках:
Твої дотики лід розплавлять,
Стане тепло, легко і лагідно,
Адже твоя посмішка – це антитеза реальності.
Перевод на русский:
Твои объятия – антитеза вечности
Я снова буду говорить бессмыслицы,
Я буду бояться тебя потерять,
Ты посмейся с моих глупых страхов.
Ты же знаешь: все будет правильно.
По волосам меня погладь,
Ты целуй меня, обнимай меня,
Ты не знай скоротечное время.
Так случается только в сказках:
Твои касания лед расплавят,
Станет тепло, легко и ласково,
Ведь улыбка твоя - антитеза реальности.