Вірші Даріо Фо та фовізм.
Легкокрило-займисті міста,
Містицизму циклічні хвилі,
Кроки в темряву, що безсилі
Щось змінити в нетрях непослідовних ідей:
За антропоцентризмом -
Алюзії нетривіально-спустошених днів,
І Муза в собі тримає гнів,
Що гронами рясно росте,
Епікантус мудрості,
Кристалізація схем Декарта,
На мапі парадоксів -
Папороть знань,
Тоне у квітах санкальпа,
Сплетені в мандали всі 36 сюжетів Польті -
Мов єдина розрада в житті,
Комбінація тиші й бурхливих змагань...
Доля робить своє фуете,
І чуттєвість (el fuego),
Що так романтизує кожну кризу,
Вмонтовується в свідомість,
Як сейсмографічний пристрій.