Дощ...

Ирина Козленко
Дощ  за вікном -
Знову плачемо разом,
- Синочку, синуууууу...
Зову я щоразу,
Де ти?
Коли вже скінчиться ця мука...
Роки катівні, нестерпна розлука...
Крапля за краплею
Точиться смуток,,
Сон не спасає,
Ніщо не забуто-
Ось ти маленький-
Первісток мамин
Тихо сопиш, щось шукаєш губами там,
 Де сьогодні мій біль не вщухає..
Ось вже говориш, маму гукаєш..
Топають ніжки...
За ручку тримаю саме дорожче,
Що в світі я маю ...
Маревом думки вспливають, рояться...
А пам'ятаєш...
???????????????
Мені вже не сняться
Сни, в яких знову бачу я тЕбе...
А може у цьому відпала потреба?
Може сьогодні почую я "МАМА"
І обніму тебе до нестями..
Дощик вже вщух...
Прислухається небо,
Щоб донести мої думки, потреби
Тим, хто сьогодні про щось там "рішає"
Боже, ти ж бачиш, і ти же все знаєш...
Прошу, почуй мене ,
Прошу, благаю!!!
Подумки
Сина
Домой
Повертаю...

P.S. Мій син вже 20 місяців у російському полоні... Поверніть мені сина!
P.S. Третій рік полону...до якого ще бога молитися? До якого ще правителя звертатися??? Поверніть мені сина!
Третий год плена...Какому богу мне еще молиться? К какому правителю еще обращаться??? ВЕРНИТЕ МНЕ СЫНА!