Танцующая в пламени, рыжеволосая…
Что тебе до меня?
Что ты смотришь глазами раскосыми?
Воплощение духа огня….
Свалка душ. Глубина мироздания..
Проснувшийся рыжий вулкан…
Таинственное создание
На камне танцует канкан…
Саламандра в огне не горит…
Куда тебе в кратер - Душа не окрепла!
Твой путь для людей сокрыт,
Возрождающаяся из пепла…
Твои речи и мед, и яд…
Ты где-то в иных мирах…
Такие в огне не горят,
Наводят лишь трепет и страх…
Ты сама –раскаленный шар,
Холоднее полюса нынче..
Не зря о тебе писал
Леонардо да Винчи.
***
Саламандра
Та, що танцює в полум’ї… Руда…
Що тобі треба до мене?
Ти – руде щастя, чи чорна біда?
Високочастотна антена!
Ти – дух вогню, чи чорна діра?
Вулкан, що вирує в душі!
Кладовище слів… Прокидатись пора…
Згоріли твої вірші…
Ти – таємниця… Хранителька гір…
Тільки не в кратер, дитинко!
Від чорного пекла до білих зір
Душа твоя – павутинка…
Твій шлях для обраних… терни…
Горіти у полум’ї – мука!
Душу боронь від скверни…
Відроджуватися – це наука!
Уста твої – мед і трунок…
Думки на інших планетах…
Саламандра, твій поцілунок –
Як постріл із пістолета!
Такі не горять у суєтах –
Наводять трепет священний…
Не ходять в відомих поєтах…
Та голос їх – незнищенний!