Приголомшлива тиша осінніх ночей,
Дощ вже другу добу заливає подвір'я,
Мокре листя з дерев - безліч жовтих очей
Чи із дивного птаха потрощене пір'я?
Гілки голі простягнуті у Небеса -
Наче руки, що складені в щирій молитві:
За життя і за мир! Хай панує краса!
Хай не гинуть кохані і діти у битві!
Хай всі мрії здІйсняться, із тих - до війни,
Всі відкладені зустрічі, добриї справи,
І всі ніжні слова, що я чула ві сні
Хай відкриють Буття ще не писані глави!
Хмурий ранок недільний під ноти дощу,
Сподівання на щастя в душі ще жевріють -
Біля вікон заплаканих тихо мовчу,
Не втрачаючи Віри, Любові й Надії...