В натовпi

Марина Чиянова
Багряножевріє мій мікрокосм

Гнівом,

Паперів словами рясніє стос -

Злива,

І дотик необачний твій -

Миттєвість,

І погляд ніжності між вій -

Таємність.

І  в небі змішані пелюстки -

Айстри й сакура,

Недбалим дотиком руки

Душі тануть в натовпі.