У янгола такі маленькі крила,
що навіть не помітиш попервах.
Маленькі крила ще не тріпотіли,
а ти уже повірив у дива,
береш малого янгола на руки,
цілуєш теплих скроней оксамит,
а янгол замість слів невинні звуки
невинно промовляє кожну мить...
Ось янгол на плече вам нахилився
і тулиться животиком й бочком...
Ось усмішкою знову засвітився
наш янгол – той, що пахне молочком...