В душі немає терміну придатності
Вона прозора, чиста, як нова
Минуть роки і в хвилі безпорадності
Хтось десь згадає твої сказані слова
Для когось пролунають вони знаково
В потрібний час, як відповідь на все
А ти із віком почуваєшся однаково
І старість - лиш зупинка на шосе.
Ти робиш крок, можливо щось не те
Або слова, як гострі крила ластівки
Зерно посієш - завтра проросте
За кожну дію слід чекати наслідки
Не в сивині, не в зморшках сенс захований
Не скільки днів злічив календарем
Життя це проміжок із крихіт згенерований
До права стати сяйним ліхтарем.