Сбываются предсказания Миколи Сербського
В эти непростые дни предлагаю перевод на украинский язык
замечательной поэмы Владимира Гусева Тульского
"Сбываются предсказания святого?"
85 лет назад святитель Николай Сербский проповедью
"Премилый мой Господи, удали меня от соблазнителей"
предупреждал человечество:
http://stihi.ru/2020/03/25/9187
Вперше було опубликовано на второй сторінки
Таня Турбин http://www.stihi.ru/2020/03/19/5049
Ми живемо страшенною брехнею,
Та не лякає нас сумний кінець
Ми позабули Заповідь Святого,
Не маєм віри - досі жив Творец!
Обрали ми собі гірку дорогу,
Веде до пекла души шлях брудний ,
Втрачаємо ми совість – милість Бога,
Насиллю, розпусту, Мамонi владу дав.
З якою ще зустрінемось бідою,
Як закінчиться Лукуллів бенкет,
Ненависть та ворожість, жаху Голем,
Вже божевіллям укриває світ.
Життям своїм пишаємось як діти,
І нам на волю Божiю плювати,
З новою силою палають війни,
Щоб знову одне одного вбивати .
Всесилля вавилонської розпусти,
Блиск золотий кривавого тільця,
Щоб вбити знову брат іде на брата,
Син забуває старого батька.
Прийшли до нас хвороби інфекційні:
Безсилі ліки, доктора, уми,
І марною стає вже медицина,
Коли до Бога не звернулись ми.
Авантюристи захопили владу,
Втрачая совість, милicть - не в честі,
Красиво брешуть що будують щастя,
В свої кишені благо прихопив!
Зачарував народ красою слова,
І кількістю піднесених ідей.
Тривожать сни в ночи гадюче коло,
Про бунти пограбованих людей.
Чи вийдемо із замкнутого кола,
Не проклинаючи супутника свого?
Щоб души від загибелі спасати
Молитва зброя, вiд неi тепло.
Повернем совість, щоб її не втратить
Молитвою звернемось к Богу ми,
Признаємо що маємо всі втрати
Ми від своїх гріхів, своїй вини.
О Боже, голос Твій знов ясно чую!
Неначе знову кажеш ти мені, -
Завжди я с тім, хто з світлою душею,
Ти в Царство Істини за мною йди!
Світ що без мене лише прах і попіл,
Народи, тільки порох від землі,
Живить дарами що дає вам Слово,
Із Сином ждуть Спасіння нас Шляхи!
(Через кілька років почалася 2-я світова війна/)
А зараз можна і так говорити:
Ми, інших не найкраще, не чистіше,
Але себе нам тяжко бичувати,
Причини всіх невдач в других побачив,
Бо хмари зла нам сонце закривають.
У темряви ми по життю йдемо,
Зло повертається до нас дощем
Кислотним, пагубним та проливом.
Над цілим світом вже пануэ тлін.
Могутньою рукою знову Бог
Показує керує свiтом зло.
Зло в сутності гріховної лежить,
Зростає зло - і більше в Світі бід!
Страждаємо, страждають наші діти,
Спасіння від біди не має в світі,
Не допоможуть кошти від біди,
Доки від зла не відвернемось ми.
Господі помілуй!