Присвячується усім українським дівчатам та жінкам!
На лузі срібнім…, на світанку,
Як зірки, випала роса!
Прокинься, люба, спозаранку,
Навколо нас така краса…
У небі місяць - ясний,жовтий,
Палає барвами зоря!
То сонечко над степом сходить
Й птахи співають…, бо весна…
Минула ніченька миттєво,
Яскравий промінь почуття!
Чарівний світ твоїй любові
І в ній усе моє життя…
Прокинься, ластівко, кохана,
Туманом вкрилася ріка!
Там воду чисту і прозору
Будьмо пити з джерела…
Цілую ніжні твої руки,
Як стиглі вишеньки - вуста!
Тебе струнку все обіймаю…,
Єдина ясонька моя…
Візьму на руки, мов лебідку,
До лугу того донесу!
Де почалось палке кохання
Та розплела свою косу…
Ці почуття..., крізь радість й горе,
До тебе, рідна, збережу!
Щоб бути разом із тобою
Й завжди чекати…, як весну!
На лузі срібнім…, на світанку,
Як зірки, випала роса!
Прокинься, люба, спозаранку,
Навколо нас така краса…
19 листопада, 2023 рік.
Раніш, по народній українській традиції, дівчина-наречена у першу шлюбну ніч розплітала свою дівочу косу. І з цього часу вона вже носила зачіски та вбрання заміжньої жінки.