Бджілка влітку працювала
І мед на зиму запасала!
А на лузі…, - там оса
Незлізає з гамака:
«Яка ж я гарна і вродлива,
Очі круглі, вії сині!
Навіть нігті золоті,
Тож буде свято у життіі…»!
Вона співала, танцювала,
Із ліжка в ліжко все пурхала!
Та в «хаті» тій у ній «бардак»,
Там де безлад - все не так!
У бджілки вдома чистота,
Бо в поміч їй уся сім’я!
Вона і прала, й готувала…,
Гостей смачненьким пригощала…
Нероба губи гелем накачала,
Зморшки ботоксом зрівняла!
Такою стала ця оса,
А збоку глянь - тож чортівня…
Ось так те літо пролетіло,
До всього в бджілки було діло!
Осінь вітряна настала
І у оси житла не стало…
Вітер зніс отой гамак,
Здуло речі у байрак!
Льє сльози гіркі тут оса:
«Ох…, як прожити без тепла?»…
Цього вона звичайно не чекала,
Бо в голові пустій ума не вистачало!
Від неї «друзі» відвернули ніс,
Пішла стежкою кудись -
Чи то у поле, чи у ліс…
Бачить вулик, де верба,
Там чай із медом п’є бджола!
Оса бігом: туди - сюди…,
Але льоток закритий до весни…
Дурна…, безглузда ця оса,
Не тямить…, що для нових вибриків стара!
Коли ні «рожі» й без «вельможі» -
Лягла під тином у рогожі…
Нема дітей, нема родини…,
Самотня буде все життя!
Ніхто осі не принесе й стакана –
Води холодній з джерела!
19 листопада, 2023 рік.
Оса - це дуже грізний хижак для звичайних комах. Мед вона не збирає, але, коли є можливість, з жадібністю його поїдає;
Фраза «із ліжка в ліжко все пурхала» - стосується лише «красунь» із зниженою соціальною відповідальністю.