Люблю

Люба Овчинникова
Лю-блю — два слога,
слитых в одно дыхание.
 
л-ю-б-л-ю — тоненький мост
над пропастью
качается.

лю-блю — капли дождя
падают на землю  и, разбиваясь,
становятся озером.