Ти бачив мене у гніві?
А може у горі бачив?
Розбурхану, люту, сиву,
як разом кричу і плачу?
Ти бачив мене в падінні
за дно - нас таких немало.
Ти в очі дивився сині,
коли я ще нижче впала?
Грайливою, наче кішка,
веселою і смішнОю,
(хоч сум виглядає трішки
та давиться кріпко мною).
А інша тебе не вабить,
тобі і свого - по шию.
Як плаче й кричить - то баба,
якій ти не звіриш мрії.
На краще - душа незнана,
хай розум гнучкий і тіло.
Аби шепотіть : "кохана"
упевнено та незріло.
І як би хотів не знати
душі лабіринт глибокий:
не вийде мене кохати
й надіятися на спокій.