Мело, мело по всій землі;
І обрій білий,
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
Так, як роями мошкара
Летить на світло,
Так пух і всяка мішура
Мете на вікна.
Ліпила хуга на вікні
Круги та стріли,
Свіча горіла, мов у сні,
Свіча горіла.
На черевички хлоп’яка
Дощ тихо крапав,
Сльозами віск із нічника
На сукню капав.
На свічку дуло з попід скла,
І жар не бідний
Здіймав, мов ангел, два крила
Хрестоподібно.
Весь місяць хуга на чолі,
По обрій крила,
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
P.S. Пастернак