Біло-біло, крутяться сніжинки,
трохи морозно і гололід...
загубила рукавички жінка,
бо війна і стреси, і жалІ...
Загубила, бо така вразлива,
повний хаос нині в голові...
зріла, а надіється на диво :
що коханий "на нулі" живий.
Біло-біло, мерзнуть ніжні руки,
А у серці темені печаль.
Хоч би слово, хоч частинку звука,
В темені малесенька свіча.
В серці темно й невблаганна тиша -
більше сил нема на молитвИ.
Біло-біло... А коханий дише,
а коханий "на нулі" живий!
Просто бій за боєм, ні хвилини
спокою, щоб зразу подзвонить
найріднішій на Землі людині
і пообіцяти - буде жить!