Принципи права проста юридична конструкція логічних взаємозв’язків між життєвими можливостями та потребами людини. Вони, як керівні ідеї та норми, основоположні засади майбутнього вимощування процедур в досягненні задоволення благ людини, суспільства та держави. Їх поява у право-матерії – вимощувати завдання для правореалізації та правового регулювання, правопорядку; їх завдання – шикувати модель бажаної та необхідної поведінки, формувати належний та сприятливий правовий клімат, правовий режим.
Не дотримання в послідовності та ієрархічності дублювання керівних засадничих ідей, первинної право-матерії, означає слідувати іншим, нерозпізнаним та незрозумілим правилам, втрачати зв’язок із первинними образами, праобразами про розуміння належного, дійсного, затребуваного. Власне, всього того, що відбулось та устоялось, визналось правничим досвідом.
Таким чином, беручи до уваги зазначене, не важко помітити, що ідея принципів заснована на певній послідовності. Будучи правовими, ідеї, засади, керівні основи та норми окреслюються послідовністю права, яка претендує на визнання її як окремого фундаментального та керівного принципу. Самостійного принципу в межах правового регулювання, здійснення юридичних процедур тощо.
Так, говорячи про принципи права, чи не уся правова доктрина центрується певним початком – принципом – верховенством права, який заснований на принципах законності, відкритості, пропорційності, юридична визначеність, заборона свавільності, поважання прав людини, недискримінація та рівність перед законом.
Натомість, якщо звернути увагу на дефініцію верховенства права, а також на його зміст, на його ознаки та елементи, не важко помітити наступну («приховану», але «явну») засадничу обставину, яка постійно присутня, діє, взаємодіє, виражається, але водночас не констатується, не диференціюється у правовій доктрині і в судовій чи адміністративні практиці. Це така засада, ідея, керівне положення як «правова послідовність».
Будучи дотичною до праворегулятивного процесу, до втримання правового режиму різної гнучкості (жорсткого чи то м’якого), будучи дотичним до безпосереднього забезпечення реалізації суб’єктивних прав та обов’язків, будучи дотичною мірилом притягненням до юридичної відповідальності – ПОСЛІДОВНІСТЬ – є основоположним принципом права, яке і забезпечує його ВЕРХОВЕНСТВО… (с)
Ярослав МЕЛЬНИК
доктор юридичних наук, адвокат