Н.Бидненко
Простий вірш
Ти знаєш, це дуже просто –
Що в мене тебе не буде.
І я – одинокий острів –
Живу без надій на чудо.
А може, по волі хвилі,
Твій човен приб’ється знову.
Але тебе звати милим
Не буду, бо не готова
Вертатись незваним гостем,
Терпіти оцю облуду…
Ти знаєш, це дуже просто –
Що в мене тебе не буде.
***
Ты знаешь, это очень просто -
Что у меня тебя не будет.
И я - одинокий остров -
Живу без надежд на чудо.
А может, по воле волны,
Лодка твоя прибъётся снова.
Но тебя звать милым
Не буду, ещё не готова.
Возвращаться незванным гостем,
Терпеть это притворство...
Ты знаешь, это так просто -
Что у меня тебя не будет.