Незабутня осiнь

Марина Чиянова
З ажурності
Всім відомого,
З примхливості
Несвідомого,
З блакиті очей
Закоханих,
І з тихих ночей,
З безодні їх...

Вилітають хмари доленосні,
Попід ними - марево та втома,
Ти згадай ту незабутню осінь,
Чи були з тобою ми знайомі?

Присипані
Всі поверхи фактами,
Принишкли всі,
Сумирно та лагідно
Пісні стають
Із гімнів антрактами,
І погляд твій
Оманливим гравієм...

Пролітає між хмар доленосних,
Попід ними - марево та втома,
Ти згадай ту незабутню осінь,
Чи були з тобою ми знайомі?