Самотнiсть

Наталия Редько 2
Самотність якось висмокче мене
Лишить тоненьку цівочку нічого.
І ніч, і день, і тінь життя мине,
А я повік не зрушуся від того.

Немов у прірву, канувши у гру,
Знулила пам'ять, розгубила зграю,
І геть забула, те що теж помру
Фальшиво долю не свою співаю.