сплеск
Змішалися обставини і дії,
І видихлися втомлені слова.
Ти ворожив над вогником надії,
Над зіркою блідою чаклував.
Роздмухував і підставляв долоні,
Вгамовував розхристані вітри.
Пересуди роїлись забобонні,
З кудикиної падали гори.
Ілжа ніяк не затуляла пельку,
Рядився ніччю кожен білий день,
А час міцну затягував петельку
На горлі трубадурів і пісень.
Звели роти криниці спорожнілі,
Щоденне лихо впоралось до свят,
І дітлахи всі жданики поїли,
Й жінки носили чорний сум до п'ят.
Кудись текли невиплакані ріки,
Роки плекали булий сплеск: колись…
Злословити закаялись злоріки,
А мрії від небес не відреклись.
І сонячний яснів весняний вінчик,
І солов'ї віщали на гіллі,
Що Бог ось-ось потягне за промінчик
І мертві порозплутує вузли,
Щоб Громовержцю злили вірні цілі,
А світло прочитали по зірках,
Незламні не схитнулися, вціліли,
Й доїхала за викликом швидка.