три крапки три тире
Щось непотребне коїться і мелеться,
Системний збій, часи пішли не так,
В веретищі заходиться хурделиця
Поневірятись по чужих кутках.
Душі нема ні спокою, ні прихистку,
Безсонні ночі, безпросвітні дні,
Як сенсу відшукати хоч би крихітку
У суміші безглуздя і бредні?
Безбожне видерається на подіум.
Де тартару кінець – нема знаття.
Не під зірками, не під Богом ходимо –
Під чорною дірою небуття.
Затягує в спіральний вир завихрення
Сакральних дат і пагубних подій.
Прямує небо вниз, по сходах зникнення,
Осліп, оглух верховний чудодій.
Мов брязкальця, гримить підтримка Заходу:
Маля голодне? Ось пустушка в ріт.
А екстрені в життя не вжиті заходи,
І зводять нанівець козацький рід.
Унишкнув світ, каміння не розчулити,
Непотреб землю на шматки дере.
Запеленгуйте нас, хто-небудь, чуєте?
Я шлю в етер: три крапки, три тире…
В підводному човні бракує кисню,
Пекельник білий світ пустив під знос.
Смерть на нулі свою співає пісню,
Бо людство звикло до сигналу SOS.