Н.Бидненко
Ну, хто кого перемовчить?..
Шматую вірші непотрібні,
Вночі шматую, і опівдні.
А що життя? Воно, знай, мчить.
Та мимо, мимо, в синю рань,
В сувій згортає весну й літо.
О як без тебе в світі жити?
Як в світі жити без кохань!
Але мовчать твої вуста,
Мовчить ріка, льодами скута.
Кричить печаль, кричить осмута
Й надія вже не пророста.
***
Ну, кто кого перемолчит?..
Я рву ненужные стихи,
Ночью рву и даже в полдень.
Что жизнь? Она, знай, мчит.
Да мимо, мимо, в синию рань,
В свиток сворачивая весну и лето.
О, как без тебя в мире жить?
Как в мире жить без любви?
Но молчат твои уста,
Молчит река, скованная льдами,
Кричит печаль, кричит обида
И надежда уже не прорастёт...