А.Косенко
А сніг різдв‘яний падає і падає
Куди нам цілиною класти слід
Цілунок твій червоною помадою
Не зачаїть відчуженості лід
Куди іти цією запорошею
Лишився час але катма мети
Стомилася здаватися хорошою
За снігом відлітаєш. Щож лети
І сипле хоч багато та недорого
Та вже перед цілунком у боргу
Прекожна мить холодним білим порухом
Погибелі шукає в тім снігу.
***
А снег рождественский падает и падает.
Куда нам целым надо класть
Твой поцелуй с красной помадой?
Не затаит отчужднности льда.
Куда идти нам этой порошей,
Остался час, но цели нет.
Устала казаться хорошей,
За снегом улетаешь. Что ж, лети!
И сыпет хоть много и не дорого,
Но уже перед поцелуем ты в долгу.
И каждое мгновение холодным белым
Движением
Погибель ищет в том снегу.