Н.Бидненко
Неспівпадіння
Знаєш, любий, не співпали ми з тобою,
Наше літо почуття не вберегло.
Ми неначе повінчалися з бідою -
Розчинилось в лютім холоді тепло.
Знаєш, любий, наша доля шовком шила
Візерунки неймовірної краси,
Надихала, додавала мріям сили...
Міражі ті повертатись не проси.
Знаєш, любий, відболіло майже серце,
У минулім той фатальний поворот...
Пише вітер за вікном зимове скерцо,
Тільки в ньому вже не буде наших нот
***
Знаешь, любимый, не совпали мы с тобой,
Наше лето чувств не сберегло.
Мы вроде бы повенчаны с бедой -
Растворилось в лютом холоде тепло.
Знаешь, любимый, судьба наша шёлком шила
Узоры неимоверной красоты,
Вдохновляла, мечтам давала силы...
Миражи те возвратить ты не проси.
Знаешь, любимый, отболело почти сердце,
В прошлом тот фатальный поворот...
Пишет ветер за окном зимою скерцо,
Только в нём уже не будет наших нот.