Н.Бидненко
У тебе – інша
Кажуть, мертві не плачуть…
То чому сльози скраю?
Чи така моя вдача,
А чи доля – не знаю.
У зимовому вітрі
Нота щастя розтала
І на нашій палітрі
Фарб зосталося мало.
Тільки сіра та чорна…
Як ти їм заперечиш?
В чорну тугу загорнуть,
Болем ляжуть на плечі.
І за біль цей без здачі
Мною сплачене мито.
Кажуть, мертві не плачуть…
Та без тебе як жити?
***
Говорят, мертвые не плачут...
Так почему слёзы на глазах?
Или такая моя удача
Или судьба - не знаю.
В зимнем ветре
Нота счастья растаяла
И на нашей палитре
Цветов осталось так мало.
Только серое и чёрное...
Как ты им возразишь?
В черную тоску завернуть,
Болью лягут на плечи.
И за боль эту без сдачи
Мною уплачен налог.
Говорят, мёртвые не плачут...
А без тебя как жить?