Йшов же Підя, йшов щасливий,
А затим гучно набздів!
Коло нього пройшов Мідя,
Й спічкой бздом він підпалив!
Загорівсь товариш Підя,
З жопи пре во всю вогонь!
Достав він вогнезатушник,
Що шипить!
Як Оболонь
Потушив гарящу сраку,
Міді гарно дав піхви!
Щоб той знав як дориватись,
До прохожих та братви!