Іду в осінній теплій повені.
Мережені сходинки, калиновий сад,
і почуття не обговорені,
і вересневий пізній зорепад.
Все пройшло як сяйво сяйв,
шукаю відповідь в собі.
Прошу надію ти мені остав,
щоб зігрівала в сніговій.
Серед розмов серед полеміки,
хто б і що не говорив,
А я йду в вчорашнім вересні,
на сяйво нової зорі.