Я йду до тата. Додому. На небо.
Мені вже земного нічого не треба.
Мені вже не треба не їсти, не пити.
В обіймах Господь зможе душу зігріти.
Простіть мені люди, кому завинила.
Авжеж я не янгол- бувало грішила.
І я навзаєм вам прощаю образи.
Бувають колючі в житті навіть фрази.
Не мають вже сенсу ні гроші, ні статки.
Моє все земне я лишаю вам в спадок.
Мені вже не треба ні ліжка, ні ковдри,
Бо я йду до тата , де все буде добре…
Скінчилась дорога .На жаль, що коротка.
Та тільки за планом завжди все у Бога.
Нарешті душа моя лине у спокій,
Де буде вже дома і поруч із Богом.
21.12.2023