Н.Бидненко
Зимова анестезія
Пахне димом і осінню,
І рука холодніша за сніг.
А за полем нескошеним
Розгалужжя доріг.
Й ні сліда того витязя,
Хоч звичайний, не цар і не Бог...
Треба ж так умудритися -
Покохати його!
Є відсутність присутності
Без наявності сказаних слів.
Не тобі я супутниця -
День уже звечорів.
А дими все клубочаться
І душа гіркоту цю прийма...
Осінь - суму пророчиця,
Біль остудить зима.
***
Пахнет дымом и осенью,
И рука холоднее, чем снег.
А за полем нескошенным
Перекрёсток дорог.
Нет следов того витязя,
Хоть простой он, не царь и не Бог...
Надо ж так умудриться -
И влюбиться в него!
Есть отсутствие присутствия
Без наличия сказанных слов.
Не тебе я попутчица -
День на вечер ушёл.
А дымы всё клубятся
И душа горечь всю принимает...
Осень - печали пророчица,
Боль остудит зима.