Я повернусь...
З засвічених світлин,
Зі сторінок хрумких і пожовтілих
У Ваші сни, в яких панує сплін.
В яких за вітром скучили вітрила.
Не прокидайтесь - буде світлим сон.
І знов уста усміхненими стануть,
Неначе море, лагідний сезон -
І негаразди всі у хвилі кануть.
Відчуєте обійми...
Й каяття
У тому, що я зникла разом з літом.
Сповільнивши своє серцебиття -
Кохання відцвіло вишневим цвітом.
Залишились без нагляду вірші,
Які вже достигали у колисці.
Вони веліли - повернись мерщій,
Бо нас спаплюжать хитрі віршописці.
Перемішають синє й золоте -
Ніч перейде у ранок,
Він - в буденнісь
Опале листя щастя замете,
Мені лишивши Вашу безіменність...
Та тільки повернусь...
Через вітри,
Зі сторінок,
Світлин, що майже зникли.
Віршем у сон, щоб знову розцвісти
Вишневим квітом - пишно і привітно...
14.01.24