Я, приховавши всі образи,
йшла по Ступеням Щастя - вниз...
Вгорі – любов, рідня екстазу. ..
Внизу – вона один каприз...
Я возводила щастя в ступінь,
помножив щаблі во сто крат,
і ось внизу… остання… чути…
скрипить душі моїй не в лад...
Внизу всі щаблі так убогі,
як на гітарі - стертий лад...
Ми нагорі - неначе Боги…
Та часом й Бог спускався в Ад….
Так ми кільцюємо дороги,
жаги ковтнувши темний яд ...