Зустр ч

Лолита Литвиненко
Такого щастя я не уявляла
У той зимовий надзвичайний день-
Як я раділа, коли Вас стрічала
Душа співала, як весною соловей.

Й немовби не зима-весна настала,
Хоч сніг лежав й вкривав гілки дерев,
Так моє серце в грудях калатало
Й душа співала радісних пісень.

Та й подумки у небо відлітала
В своїх солодких мріях весняних,
Як ніжно й палко я Вас цілувала,
А навкруги лежав холодний сніг.

Цю мить я завжди буду пам'ятати,
Чого б не трапилось зі мною у житті,
І ці хвилини будуть зігрівати
Мене у дні тривожні та тяжкі.