Ця довга ніч
Ніяк не скінчиться
Мариться мені крізь гуркіт
Що стискає жахом серце
Захід сонця рожево-димний
Над спокійним літним морем
Ця довга ніч
Ніяк не скінчиться
В обіймах неволі себе плекаю я
Йду до тебе, від тебе
З розуму зводять одні й ті самі питання
Що лишилося мені після цього не_вічного кохання?
Я більше не хочу бути з тобою
Набридла ця довга ніч
Я більше не хочу жити дурними мріями
Що ми один одного зможемо полагодити
Ми дуже дорослі, щоб змінитися
І війна всі маски зриває
Обличчя понурі й сірі
Що в душі твоїй?
Любов?
Я більше не вірю
Що в моїй?
Надія.
Яка в болоті образ потопає
Я вже від не_вічного кохання не згоряю
Бо попіл не може горіти.