До Авеля

Ева Сокол 2
Каїни всюди, Авель давно помер,
ще від початку. А тінь по землі блукає.
Стрітися б якось, та хтозна де він тепер?
Той, хто не хтів причаститись Божого Раю.
По філіжанці кави й спитать : ти як?
Світ не змінився відтоді ні трохи, друже...
Війни плямують Землю - бісівства знак...
але ж ти тінь, то може тобі й байдуже.
Добре, що ти не дожив до страшних розп'ять...
витримать важко, коли розпинають Бога...
навіть розбійник святим умудрИвся стать,
треба зуміти аж так помінять дорогу.
Господу теж не просто - такий заміс
вийшов із праху і зветься велично людом!
Де взяти Богу потоки солоних сліз,
бо кожен другий зрадливий, підступний Юда.
Може тобі повЕзло - рано піти,
ти б всеодно не вижив в брехливім світі.
Йшов би до Раю й зорею комусь світив,
в Божій прекрасній свиті.
Що може тінь, що самотником по землі
Каїнів зустрічає на кожнім кроці?
Мало нас, вірних, ми зморені і малі,
то на чиєму, Авелю, будеш боці?