Ніч жадібна до мрій і до чернеток.
І хто найближчий, не вгадаю я.
Чернетка – мрія впіймана моя.
А мрії – то чернетки без абеток.
І що не ніч – то щастя із нещастя.
Плету в чернетки, в мрії і в зірки
сенс дотиків небесної руки,
де пульсом миготять зірки зап'ястя.
Якби мене не примиряло з ними
твоє – насправді янгольське – лице,
я б вже давно заплутався у цей
божественний клубок нічних замріянь...