Сьогодні день був істинно весняний,
Хоча ще січень у календарі:
І сонячний, і теплий, і ласкавий,
Блакить струмила пахощі п’янкі.
Весною дихали швидкі Дунайські хвилі,
Притихли навіть чайки на даху.
Хотілося спинити миті тиші
І споглядати довго цю красу.
І вітер заспокоївся, і хмари
Десь поховались… Де-не-де – хмарки!
Здавалося, що зникли всі кошмари,
Шахеди, танки і ракет шматки.
Та відчуття того, що я – не вдома,
Бентежило в душі чуттєвий нерв.
І навіть у думках звучала втома,
Тягнула за собою смутку шлейф…