Сію тобі в очі, сію проти ночі
Буде тобі, враже, так, як відьма скаже
Скільки в святу землю впало зерен жита
Стільки разів буде тебе, враже, вбито
Скільки, враже, півень вночі кукуріка
Стільки днів у тебе доживати віка
Богові — Боже
Ворогу — вороже
Буде тобі, враже, так, як відьма скаже
Скільки зробиш, враже, кроків по Вкраїні
Стільки твого ляже роду в домовині
Тільки на пів світу, чорного пристріту
Буде тобі, враже, так, як відьма скаже
Писанку розпишу, люльку заколишу
Матір твою, враже, без дітей залишу
Батька твого, враже, смертю заспокою
Жінку твою, враже, висушу ганьбою
Богові — Боже
Ворогу — вороже
Буде тобі, враже, так, як відьма скаже
Як просію горе крізь дрібненьке сито
Станеш ти про пекло Господа просити
Та не буде, враже, смерть твоя легкою
Та й у смерті, враже, не знайдеш спокою
Слово моє липке
Слово моє кріпке
Буде тобі, враже, так, як мати скаже
Буде тобі, враже, як дружина скаже
Буде тобі, враже, як дівчина скаже
Буде тобі, враже, як дитина скаже
Буде тобі, враже, так, як відьма скаже
ПЕРЕВОД
Сею каждой ночью, сею тебе в очи,
Будет, паразит, как ведьма повелит!
Сколько зёрен в землю уроню я жита,
Столько раз за злобу будешь ты убит!
Сколько каждой ночью петух прокукарекит,
На столько сократятся дни во твоем веке.
Богу - богово,
Врагу - врагово,
Пусть исполнится ведьмин заговор!
Сколько ступишь раз по моей земле,
Столько похоронишь у своей родне!
Не уйти вражине от моёго сглазу,
Будет, паразит, так, как ведьма скажет!
Разрисую писанку, на весь мир ославлю,
Мать твою, вражина, без детей оставлю!
Батьку твого старого оставлю без взора,
А жену любимую иссушу позором!
Богу - богово,
Врагу - врагово,
Пусть исполнится ведьмин заговор!
Как просею горе через мелко сито,
Тогда будешь господа об аде просить ты!
Да не будет, враже, смерть твоя легкОю,
Да и в смерти не найти тебе, враг, покою!
Слово моё липкое, слово моё крепкое,
Будет тебе, враже, так, как мать скажет!
Будет тебе, враже, так, как жена скажет!
Будет тебе, враже, так, как дети скажут!
Будет тебе, враже, так, как ведьма скажет!