СНЕГА В СНЕГАХ. И РЕКУ ЛЬДОМ СКОВАЛО...
Перевод стихотворения Лины Костенко
Снега в снегах. И реку льдом сковало,
и вербам руки холодом свело.
Волчица-мать-добытчица устало
зелёным глазом светит на село.
Село — как призрак. Гниль да головешки.
И смерть прошла лесами напролом.
Луна из туч глядит с кривой усмешкой.
И воет в ночь волчица за селом.
15 февраля 2024 года
***
Лiна Василівна Костенко [1930]
Сніги в снігах. Ріку скувала крига,
і вербам руки з холоду звело.
Біжить вовчиця – мати – роздобига,
зеленим оком світить на село.
А те село давно уже як привид.
І смерть пройшла лісами напролом.
І хмари йдуть. І місяць губи кривить.
І виє в ніч вовчиця за селом.