Немає вже матусі в цьому світі.
В тонкі світи переселилася душа
Й гірка сльоза мене умити поспіша...
Уже старі - осиротіли діти.
Хотіла жити. Дарував Бог силу.
Все говорила: "Помирай, а жито сій!"
Сміється й плаче найрідніший голос твій -
Поміж пташиних... Слухати любила.
Вже дуже скоро зацвітуть тюльпани.
Нарциси в клюмбах - то хмаринки сонних сонць!
У день народження без тебе? Що це? Сон?
Та дійсність - сад в цвіту і вічна пам'ять.
(14.04.1919 - 02.03.2011)
Вільний поетичний переклад власного вірша "Нет больше мамы".
http://stihi.ru/2011/03/15/1972