Весіннє сонце припікає-
Воно мене у ліс манить.
Й на мене озеро чекає-
Я прагну подвиг повторить, ;
Який я навесні здійснила,
У березні 7 лід назад
Та лід на озері розбила
Я палицею й благодать
Тоді відчула неземную, ;;;
Коли звільнивши полин'ю
У воду тіло окунула
І неодмінно повторю
Я завтра подвиг цей, якщо ще
Залишивсь на озерах лід.
Й несила вже чекати довше-
Так мене озеро манить.;;
Стрибнути в озеро з розбігу
Чи окунутись в полин'ю
Я прагну знову й з Вами, Вітик,
Цю мрію я здійснить свою.
Мабуть вночі не стану спати,
Бо манить на озера знов
Й так тяжко ранку дочекатись,
Скоріш би час уже пройшов. ;
У Феофанії, напевно,
Такі ж озера, як і тут.
І я побачу й їх. Та й в мене
Все вийде. Й голос Ваш почуть;;
Та й з Вами в озері скупатись
Я мрію , де купались й Ви,
Й заплив наш в відео відзняти
Цієї ранньої весни.
Тоді ж покажете й дорогу
В Купель , що при монастирі.
Чекати ж, впевнена, недовго
Залишилось мабуть мені.
Й коли ж моя здійсниться мрія-
Щасливішої за мене
Не буде в світі цім й я вірю, ;;
Що час даремно не мине.
Я буду бавитись й радіти
Та неодмінно в цю весну.
Зустрівшися із Вами, Вітик,
Я і на місяць застрибну.;;