Неземним птахом рожевим

Тамара Ненчина
Неземним птахом рожевим
Буду тобі незбагненой.
Скільки долею нам відміряно.
Шкода, тоді в щастя не вірили.

Почуття свої заглушили.
Кохання паросточок згубили.
Залишилися лише спогади,
Ловимо один одного погляди.

Втомлений, пониклий ти путнік,
Не відбувшийся в житті супутник.
Як без мене тобі, мається?
А сон твій все не кінчається?