Цей вірш присвячується моїм батькам - Ганні Савельївні та Михайлу Тимофійовичу, вічна їм пам’ять…
Батьки старенькі не вмирають,
Вони в серцях у нас завжди!
Хай тільки діти пам’ятають
З любов’ю їх на цій Землі…
Батьки всякчас всіх нас вітають
У думках наших й уві сні!
Смачненьким часто пригощають
Руки Мами…, як живі…
Простіть мене…, такі рідненькі,
За всі провини у сім’ї!
До вас так рідко я звертаюсь
У всій щоденній суєті…
Чи часто ми за них прохаймо:
«Святий Боже, змий гріхи!»…???
Вони ж в тім Світі безсловесні,
Тож їм потрібні молитви…
В молитвах люди все благають
З сльозами Господа Христа,
Щоб в книжці «ВІЧНОСТІ» на Небі
Були й батьківські імена!
В садах квітучих упокоїв…,
Отче, милість в тім Твоя!
Де Мама й Тато - там безсмертя,
Спас наш Щедрий і Суддя…
Поряд Вас давно немає…,
Та серце журиться, болить!
Воно за Вами так сумує,
Ночами тужить… і кричить…
А в небі яснім зірки сяють,
Там Всесвіт Божий…, Отчий Дім!
Батьки від нас весь час чекають:
Щирих слів на літургії,
Їх кожен день і в кожну мить…
Коли померлих забуває
Родина власна, мов чужа, -
Як в пеклі душі їх страждають,
Страшніше смерті - небуття!
Батьки ніколи не вмирають,
Вони в серцях завжди живі!
Хай тільки діти пам’ятають
З любов’ю їх на цій Землі…
Чи часто ми за них прохаймо:
«Святий Боже, змий гріхи!»…???
Вони ж в тім Світі безсловесні,
Тож їм потрібні молитви…
В молитвах люди все благають
З сльозами Господа Христа,
Щоб в книжці «ВІЧНОСТІ» на Небі
Були й батьківські імена!
Батьки старенькі не вмирають,
Вони в серцях у нас завжди!
Хай тільки діти поминають
З любов’ю їх на цій Землі…
01 - 12 березня, 2024 рік.