Побажання другов

Лолита Литвиненко
Я навіть і не сподівалась,
Що мрія збудеться моя.
Та, дякуючи Вам, це сталось,
Мій друже, Як Вам вдячна я

До Феофанії поїздку
Таку цікаву влаштувать
Мені змогли Ви й мене втішить,
Щоб перестала я страждать.

За ці всі неповторні миті:
Мої запливи та Купель
Святу. Та відпочити
Вдалося мені у цей день.

Похмурих буднів всю рутину
Відкинути. Та в височінь,
Як птах крилатий, знов полинуть
В небесну бескінечну синь!!!

І як же, Вітику, Вам вдячна,
За те, що не зламалась я
Від настроїв панічних й щастя
Із Вами знов відчула я.

Коли разом ми у запливах
Знаходились й коли були
Біля Купелі, Мить щасливу
Мені подарували Ви!!!

За це подякувати хочу,
А також за Вас помолюсь,
Та й скоро побажаю знову
Чарівний голос Ваш почуть.

Побачити усмІшку Вашу
Та Ваші жарти знов почуть
Скоріше б Вітику. Та й вдачі
Вам побажати та забуть

Вам про невдачі, негаразди
У нашім непростім житті.
Ну, словом, побажати щастя
Вам особисто та сім'ї.

Нехай нещастя Вас минають
Й скорботи у земнім житті.
Й побачимось ще, -сподіваюсь
Ми з Вами, друже, й наша ціль

Завжди, у будь-яку хвилину
Радіти радостям простим,
Щоб ми змогли Завжди полинуть,
Як птах в небесну височінь.