І якось тихо, непомітно
Кудись поділися роки...
Природа знов цвіте та квітне -
На різний лад, на всі смаки.
Радіють щиро первокаітам
Яскраві промені весни...
Та ін́ший квіт цвістиме літом.
Ще́ більш несхожий - восени.
На жаль, ніщо не буде вічним -
Мине і цвіт, й саме життя.
Цей шлях здається нелогічним.
Та все ж... Не буде вороття.