Прив тнання другов з ДН

Лолита Литвиненко
Ну, що ж Вам, друже, побажати, -
Все, нібито, у Вас, і є,
Дружина люба та достаток
Та друг Ваш, а життя ж моє

Воно якесь-таки "неповне"-
Чогось у нім Не вистача...
Романтики, мабуть, й я знову
Хочу світанки зустрічать

З коханим та біля Купелі
І неодмінно -у воді
Знов слухать солов'їні трелі
Та не здійсняться мрії ці..;;.

В Вас, друже, все в житті Чудово ;;;
І я прошу Вас цінувать,
Що маєте, та Знову й Знову
Хочу Вам щастя побажать.

А головне-себе не втратить,
В Буденності не розгубить,
Й як в роки молоді, Кохати (!!!)
Та цінувати Кожну мить

В своїм житті.У будні й свята
Вам насолоду відчувать ;;
Від спілкувань й в Купель стрибати,
Й нове у Собі відкривать-

Те, що Вам ще не притаманне,
Але бажаєте відчуть.
Та знов, як в юності -Кохати
Та про всі прикрості забуть.

Нехай же Будні стануть Святом,
Як і походи у Купель,
І через 20 літ стрибати,
Як Ви стрибаєте Тепер!!!

Вам дякую, що опікати
Мене Ви стали, як мій брат.
Мені ж, нажаль, не дочекатись,
Щоб так робив наш Едуард. ;

Щоб Вам ніколи не відчути,
Той біль, що відчуваю я,
Щоб Ви не знали горя, скрути,
Була міцною в Вас сім'я.

Та щоб роки не були власні
Над Вами, Вітик, й молодим
Себе Ви відчували Завжди (!!!)
І залишалися таким,

Як Ви є, хлопчиком бадьорим
Й таким, як є жартівником,
Й побачить Вас бажаю скоро
Біля озер, що над струмком

Знаходяться. Хоч не здійсненна
Мені, здається, мрія ця,
Бажаю ж Вам Від Всього Серця (!!!)
Я Насолоди (!!!) від життя!!!

Щоб Вас кохані цінували,
Бо справжній Ви, мужчина, все ж,
Та Знов, як в Юності Кохали,
Так жарко, палко та Без Меж!...

І щоб світанки у Купелі Стрічали.
Й через 20 літ,
 Так вправно у Купель стрибали
Й у Феофанії ж-під лід

Я Вам заплисти побажаю
Та вразити жінок усіх
Із Днем Народження Вітаю
Вас, Вітик, й хочу чути сміх

Та голос Ваш та Вас Побачить
Та знов полегшення відчуть,
Про біль душевний свій забуть
Я поскоріш (!!!) та Вам Віддячить
За те, що Ви Змогли Почуть

Мої бажання й мою мрію
Здійснити, й знов я "ожила"
Відчула смак життя та Вірю,
Що щастя принесе Весна

Нам з Вами, Вітику, та скоро
Затягнуть трелі солов'ї
Й забудеться мій сум та згодом,
Здійсняться мрії, все ж, мої-

Ті, що здаються нездійсненні
Та треба більше працювать,
Не лінуватися й Щоденно
Будем Блаженство (!!!) Відчувать.

Хоч кожен з нас в Своєму "Світі"
Та в Своїх (!!!) мріях, все ж, Разом (!!!)
Ми Будемо радіти, Вітик
Із Вами, як Зустрінемсь Знов ;;;

Як приятелі, чи як друзі,
Це не важливо, - Відчувать
Вашу підтримку знову, Друже,
Бажаю й з Вами Жартувать. ;;

Бо так набридло сумувати,
Коли течуть дзвінкі струмки.
Куди приємніш жартувати
Й знов чути голос Ваш Дзвінкий.