Фагот, скажи мені: як люди себе втрачають у поколіннях?
- алчністю, як правило. Думають, що життя триватиме вічно. Але воно коротке. Алчність триває як нагорода, як насолода, як підступна оферта. Незвідане, манить їх у ролях, у відносинах,дорогах.
Втрачається все .
Фагот, ти думаєш поколіннями зникають навіть ті, у яких були крепкі родини?
- так, і вони зникають. Стираєттся "код" сім'ї, зникає філософія. Вони не аналізують перекоси своїх поколінь, сприймають це за культуру, традиції родини, як певне належне. Як результат - зникають зовсім.
Фагот, якщо так, то може йдеться про помилки?
- так, це помилки, вшиті в бачення світу, відносин; це ті помилки, які в минулому були як рецепт досягнень, а в сучасності, вони бутафорські, утопічні ідеї. Як результат - втрата родини, вимирання нації, занепад ..
Фагот, хіба розкіш,вершини інтелекту , посади не є гарантією того, що родина не буде стерта з лиця землі?
- так, звісно, то ні про що. Кожна наступна у поколіннях особа - інший вимір, інша модель , перед якою ці всі атрибути нікчемні. Даремні тоді родинні сподівання.
Фаготе, то як бути із своїм завданням - "дерево, син, будинок"?
- ніяк, це завдання утопії. Завдання - стерти сліди невдалості, переродитись,відкинути минуле життя, стати вільним але міцним у поколіннях - стати новою моделлю, новою людиною. Така природа нового дня, но нового набору геннетики.тому роздайте все людям наскільки це можливо. Роздайте не в збиток, а у взаємозв'язок навиків - кожна сім'я - навик,кожна робота - навик, кожна ідея - навик, кожна краса - навик, кожен колективне - благо, кожне індивідуальне - особливість ... ( с)