Писав про академічні кабінети. Одним словом, спостерігався певний абсурд. Не вдавався у полеміку.. щоправда, допис був у бік назви "академічного плагіату".
Тепер про академіків, а точніше про назви рангів. Вони іменуються у суспільстві так: академік (дійсний член), член- кореспондент, академік Вищої школи тощо.
Аналізуючи ці назви, на думку спадає певна неузгодженість. Не вдаючись у дискусію слова "академік" і слова "професор" , зупинимось на першому аспекті , так би мовити академічному: академік (дійсний член) - виникає питання: а що є не дійсні? Є питання коли людям ні холодно ні жарко від їх діяльності. Про що я? Про те, що можна назвати їх просто почесними, через здатність допомогти певною порадою,через їх шлях та заслуги у науці , перед державою;
- питання членів - кореспондентів: то вони не дійсні? Чи як кандидати наук, тільки кандидати в науку? По простому доктор філософії. Отож..
Не обезсудьте, я філософію люблю. Через те, все ок із розумінням та підходом. Питання в недоназві.
- питання Вищої школи академіків: питання про те, що інші академіки не з Вищої школи, чи може є Вища школа, чи школа як така взагалі? Якщо так, то з якої школи? Отож...
Треба навести лад. А то у військових чіткіші уявлення про ранги. Втому числі і про генералів..
отож, виходить певний Шанхай у академічній спільноті, у їх назвах. Може поквапився, не знаючи специфіку академічності, все таки, залишається чимало питань відкритими, гострими.
Позаяк, ці питання соціального права. Тобто, вони повинні мати соціальні права, обов'язки, інтереси. Вступаючи у правовідносини із суспільством, державою, інституціями, людьми, вони повинні інтерпретувати ці правомочності до останніх. Як і навпаки. А це питання закону та банально природнього прав, спроможності... (с)