persona non grata

 
Людина,яка залишається без роботи чи то знята з посади - небезпечна.
Те саме з цілими країнами, та навіть із колишнім з подружжя.
При звільненні - ризик шкоди може бути в сторону інституції,адже людина/фахівець/ здатна завдати репутаційних збитків установі, організації; може використати знання в супереч політиці інституції, а може, банально, допустити витік небажаної інформації, зупинити її неможливо. На ці аспекти не звертають уваги роботодавці, керманичі. В Україні це погана традиція. "Традиція" профанації керівників.
Суть для роботодавця у частій зміні ключових осіб одна: він повертається на розвиток попередній, власне, недо-права, недо-ррзвитку (так би мовити кам'яне століття). Втрачається час, і інституція занепадає перед конкурентами, які невпинно розвиваються.
З іншого боку, для працівника так би мовити ', питання звільнення це питання вободи, використання навиків та зв'язків поза межами інституції для власного руху в перед. Тобто, йдеться про капітал та потенціал.
От тому в цивілізованих країнах, питання прийняття на роботу та звільнення - це питання над відповідальних уроків. Уроків за долю лбдини-працівника та долі інституції.
У нас є установи які беруть "на рік" на роботу аби не "підсиділи", і кажуть такі керманичі, що вони "придумали генеральні" плани управління персоналом. Ви серйозно? Багато тут не скажеш, але гріш ціна таким ідеям, адже такий підхід це диверсія по суті у бік інституції, її стабільності, розвитку колективу та потенціалу, власне - достойного майбутнього підприємства, установи, організації. Диверсія де не має стабільності. Є тільки недо-керіаник. Нарцис із його оточенним мінімумом. І це прірва трудового та службового права. Ось на що треба звертати увагу.
І ця описана мною ідея не нова. Працівників поліції, які заслужили, зробили результати, поспіхом відправляють на пенсію. Вислуга? А горанеч, бажання відпочити?,  - не думаю. Ми втрачаємо професіоналів, кадри. Як наслідок "вирішувати кадрам" не має кому. І це все від лукавого. "Система" ...
На власному прикладі також скажу, у мене саме так закінчувалась кожна керівна посада. Це чекає на інших лакмусовий папірець, який впав до реалізації владних повноважень в Україні у їх службову долю.
Але я не проте. Я про те, буду відвертим, я про безпеку)а точніше -небезпеку , втрати кадрових фахових людей для країни.
Звісно, усі говорять у таких ситуаціях  "про висилку", відсидку, нейтралізацію конкурентів тощо. А я говорю про безпеку особистості, його сім'ї (в ідеальному варіанті, але таких не має у політиці), головне щоб не вийшло як із Скрипалями, а Конституція змінюється, тлумачення належні вчиняться тощо.  .... (с)