Коли мені вітер куйовдив волосся
Та холодом своїм проймав до кісток,
Я ж мріяла знову, щоб все відбулося
Та й знову сьогодні злетіть "До зірок"
У своїх запливах. Й щоб мене побачить
Ви знов, мої лицарі милі, змогли.
Я вдячна Вам, хлопці, й бажаю Удачі
За те, що на Подвиг штовхаєте Ви.
Та знову присвячую Вам Всі Запливи
Та Ваші ім'я промовляю я знов,
Бо тільки із Вами Разом Я Щаслива (!!!)
І подумки з Вами знаходжусь Разом. (!!!).
За Вас учергове підІйму я чашку,
Бо Ви так турбуєтеся за мене.
І Ед, пам'ятаючи подвиг Вчорашній,
Сьогодні він знову мене Надихне.
Й я мужньо стрибну у заплив у свій перший,
Хоча мене вітер пройма до кісток,
І мені це зробити вже буде Не страшно
Та подумки знову злечу "До зірок".
Так день був холодний тоді надзвичайно
Й мені роздягатися було облом, -
Не те, що запливи робить та я вдячна-
Та думки про вас зігрівають Теплом.
Коли я пригадую, як мене Едік
Уперше знімав, Надихаюся знов
На подвиги, Хлопчики, -Ви ж в Моїм серці (!!!)
Та Душу мою зігріває Любов.
Від Ваших думок про мене, мені Тепло,
Якщо навіть Вітер пройма до кісток.
Вітіліки й Едік-Завжди в Моїм Серці
Та й подумки з Вами Лечу до Зірок! ;;;